28 жовтня 1944 року завершилося вигнання нацистських окупантів із території України в межах її сучасних кордонів. Цей день навіки став символом незламної мужності, героїзму та величезної жертовності, яку український народ приніс на вівтар свободи. Мільйони втрачених життів, спустошені міста й села, понівечені людські долі — такою була страшна ціна перемоги над нацизмом.
Сьогодні Україна знову проходить крізь трагічні випробування своєї історії. Російсько-українська війна принесла на нашу землю невимовний біль утрат, руйнування та страждання мирного населення. Українські воїни, подібно до героїчних поколінь захисників у роки Другої світової війни, мужньо боронять рідну землю, право народу на свободу, незалежність і власне майбутнє.
Водночас історія нагадує нам: завершення окупації не завжди означає утвердження справедливого миру. Після вигнання нацистів Україна не здобула незалежності, а опинилася під гнітом сталінського тоталітарного режиму. Саме тому сьогодні для нас надзвичайно важливо не лише берегти пам’ять про уроки минулого, а й глибоко усвідомлювати справжню цінність свободи, державності та права самостійно визначати власну долю.
Пам’ятаючи героїв минулого, ми з глибокою шаною схиляємо голови перед захисниками і захисницями України сьогодення. Їх єднають незламність духу, безмежна любов до Батьківщини та непохитна віра в те, що українська земля неодмінно буде вільною. Наш обов’язок – берегти історичну пам’ять, підтримувати тих, хто мужньо захищає Україну, і передавати наступним поколінням правду про величну боротьбу нашого народу за свободу.
Пам’ятаємо минуле. Боронимо сьогодення. Віримо в майбутнє України!!!
