Кожного року ВСП «Хорольський агропромисловий фаховий коледж ПДАУ» в останню суботу травня привітно відчиняє двері для всіх випускників минулих років. Цьогоріч така зустріч відбувалася в умовах карантинних обмежень. Не всі, хто бажав приїхати, мали можливість зустрітися на порозі закладу освіти. Але ми не забуваємо про своїх випускників, тому запропонували ряд вітальних матеріалів, відеоальбоми про студентські роки ювілейних випусків та поринули разом з ними у спогади.
На адресу коледжу надійшла велика кількість привітань, слів вдячності викладачам, спогадів колишніх випускників про роки, проведені у Хоролі під час навчання, про одногрупників. Ми дуже дякуємо всім Вам, наші випускники, за Вашу пам’ять, поважаємо і цінуємо кожного з Вас і завжди чекаємо. Сподіваємося, що наша праця додала Вам впевненості у виборі життєвої дороги.
Але окремо хочеться подякувати небайдужій випускниці 1960 року, тоді ще Хорольського технікуму механізації сільського господарства, Батишкіній (Гарькавенко) Людмилі Миколаївні. Вона – корінна хорольчанка, зараз проживає у Межигір’ї. З 1957 до 1960 року навчалася у технікумі і була ученицею останнього випуску будівельників. Після закінчення технікуму працювала по спеціальності у Харківській області , а потім – на будівництві Київської ГЕС. Знання, які вона здобула у закладі, практика, життєвий досвід допомогли Людмилі Миколаївні зайняти керівну посаду. До виходу на заслужений відпочинок вона працювала начальником кошторисного відділу Київського монтажного управління Московського тресту «Гідромонтаж».
З Людмилою Миколаївною ми зв’язалися по телефону і почули приємний, доволі бадьорий жіночий голос. Кілька хвилин розмови принесли неабияке задоволення. Незважаючи на свій поважний вік, вона не тільки слідкує за життям нашого закладу, але і допомагає відновити сторінки розвитку його історії. Вона є активним дописувачем наших сторінок в соціальних мережах, коментує події, що висвітлюються, і згадує із захопленням своїх викладачів: Прокопенка Олексія Ілліча, Шкляра Петра Тимофійовича, Мілявського Абрама Григоровича, класного керівника Зацеркляну Наталію Дмитрівну, одногрупників-хорольчан Павленко Ніну Федорівну, Вишневського Олександра Дмитровича, які стали відомими і за межами нашої області, і, звичайно ж, час навчання. Ще багато цікавого розповіла наша випускниця. Деякі спогади її доповнять історію нашого закладу.
Вже 61 рік минув з того часу, як вона закінчила навчання. Безмежна наша вдячність Вам, Людмило Миколаївно, за добру пам’ять, за допомогу у відтворенні сторінок нашої історії, за дружбу із коледжем, за теплі спогади і НЕБАЙДУЖІСТЬ. Зичимо Вам міцного здоров’я на довгі роки і сподіваємося на зустріч з Вами у Хоролі.
