24 лютого 2026 року – 4 роки жорстокої кривавої війни.
Сьогодні ми не можемо не згадати їх імена. Вони колись сиділи за партами. Будували плани. Обирали професію. Хтось мріяв нести світло людям – стати енергетиком. Хтось – вирощувати хліб і берегти землю, бути аграрієм.
Хтось – рахувати, планувати, розвивати економіку країни.
Вони готувалися до мирного життя. Але прийшов час, коли Україну треба було захищати не словами і не професією – власним життям. Вони пішли, щоб ми могли вчитися, працювати, мріяти. Пішли, не встигнувши реалізувати свої задуми, але здійснили найвищий вибір – стали на захист Батьківщини. Нам відомо 51 ім’я наших Героїв, наших випускників.
Сьогодні їхні імена – не лише в списках випускників. Вони – в нашій пам’яті, у нашому сумлінні, у майбутньому, яке вони вибороли для нас. Світла пам’ять. Вічна шана. І тихе «дякую» — за життя, віддане за Україну.
