Після закінчення Другої світової війни пройшло майже 77 років. Разом з тим для широкого загалу залишається маловідомим те, що після 1945 року війська СРСР приймали участь в 24 локальних війнах і збройних конфліктах на території 16 іноземних держав. Цей факт партійно-радянське керівництво офіційно визнало лише в 1989 році. Тоді постановою Ради Міністрів СРСР пільги для тих, хто воював в Афганістані поширили на військовослужбовців, що виконували інтернаціональний обов’язок до 1 грудня 1979 року на території інших країн.
Найбільш масштабною, тривалою і трагічною з локальних воєн була війна в Афганістані. Вона розпочалась 25 грудня 1979 року і закінчилась 15 лютого 1989 року. Війна в Афганістані тривала 3340 палючих днів і холодних ночей.
Через афганське пекло пройшло більше 600 тисяч радянських воїнів, з них – близько 160 тисяч призвано з України.
Афганська війна належить до тих подій політичної історії ХХ століття, які ще не знайшли свого повного і об’єктивного освітлення і аналізу. Вона залишається «білою плямою» в новітній історії. Незважаючи на замовчування, бібліографія афганської війни нараховує більше 300 найменувань. Проте в основному це мемуарна (Книги пам’яті), художня література, мемуарні статті та інтерв’ю учасників бойових дій. Кожний п’ятий боєць 40-ї армії – з України. Близько 4000 тисяч жителів Полтавщини – учасники бойових дій в Афганістані. 81 з них не повернувся з поля бою додому.
Брали участь у цій війні і жителі Хорольщини. На війну було призвано 79 чоловік. З них, на щастя, ніхто не загинув. Вони на власному досвіді знають, що таке війна в Афганістані.
Сучасне молоде покоління шукає собі кумирів чи героїв, часто не помічаючи поряд з собою людей, які є прикладом вірності обов’язку, мужності, відваги.
Свою вірність справі та заповітам воїнів-афганців і всіх тих, хто представляв інтереси держави на чужині, в різних куточках планети, полеглих і живих, ми покликані підтверджувати активною і свідомою участю у розбудові нової України, керуючись при цьому головним уроком історії: великі цілі і великі здобутки під силу лише згуртованому народові, народові-патріоту.
