Збереження природи планети – умова виживання людства. Починаючи з середини 1980-х років проявляються ознаки глобальної екокризи: споживання людством відновлюваних природних ресурсів перевищило можливості живої природи планети їх продукувати. Тому слід виховати відповідальне ставлення до живої природи, спонукати людей бути уважнішими до тендітного і вразливого природного довкілля планети та ресурсів, які черпаємо з її надр щодня.
Навчальні заняття в коледжі завжди підкріплюються практичними навичками та цікавими, пізнавальними і змістовними екскурсіями. Ця поїздка не стала виключенням. 16 травня 2019 року студенти груп М-12 та Ф-11 для підвищення і удосконалення знань з дисциплін «Біологія і екологія», «Фізика і астрономія» разом з викладачами Головенко О.О., Малюжко Н.О. та Онищенко Н.В. завітали до м. Києва.
Метою заняття-екскурсії було ознайомлення студентів з історією створення Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка, генофондом ендемічних, реліктових, рідкісних та зникаючих видів, селекції квітниково-декоративних, плодових, овочевих у кормових культур та формування у студентів розуміння, що знання законів природи, селекції та біотехнології є визначальними в отриманні нових культур і гібридів та подальшого розвитку селекційних досліджень.
Працівниками ботанічного саду, що є провідною науково-дослідною установою України в галузі інтродукції та акліматизації рослин, були проведені захоплюючі екскурсії, під час яких студенти коледжу мали змогу ознайомитися з величезною кількістю рослин 8 ботаніко-географічних регіонів світу.
Екскурсія була насиченою та захоплюючою. Студенти відвідали Хрещатик, побували біля пам’ятників Богдана Хмельницького, княгині Ольги, Стіни пам’яті загиблих за єдність України, річкового порту. Кульмінацією екскурсії стала поїздка на Київськомі фунікулері – це похила залізниця з канатною тягою, що з’єднує Печерський і Подільський райони міста, а при підйомі до Михайлівського Золотоверхого монастиря відкриваються мальовничі краєвиди.
Виснажені та емоційно піднесені, з масою позитивних вражень студенти коледжу повертали до рідного Хорола. Ми не кажемо: «Прощавай!». Ми говоримо: «До побачення!»
