Роман Сергійович народився 23.03.1988 у с.Новоаврамівка на Хорольщині, але дитячі і юнацькі роки провів на західній Україні. У 1999 році разом з родиною переїхав і проживав у селі Старі Богородчани, нині це центр Старобогородчанської сільської територіальної громади Богородчанського району Івано-Франківської області. У перший клас Роман пішов ще у Новоаврамівську загальноосвітню школу, а атестат про повну середню освіту отримав у Старобогородчанській школі. Після закінчення 11 класів у 2005 році повернувся на Хорольщину і поповнив лави найкращого студентського активу Хорольського агропромислового коледжу Полтавської державної аграрної академії. У 2008 році захистив диплом молодшого спеціаліста за спеціальністю «Обслуговування устаткування і систем газопостачання» і здобув кваліфікацію техніка газового господарства. З 2008 року проходив строкову військову службу, здобувши військово-облікову професію зв’язківця. Пройшов військовий вишкіл і підготовку спочатку в Гостомелі Київської області, а згодом – у Полтаві, на базі Полтавського вищого військового командного училища зв’язку, який нині реформовано у Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації. Після демобілізації з армії фізично загартований, примітний і статний красень зустрів кохання свого життя. У 2011 році Роман познайомився з хорольською красунею Оленою, якій запропонував свою руку і серце. У шлюбі, в якому панували справжнє кохання, взаємоповага і злагода, 10.02.2013 народився синок Дмитрик. Роман любив усю родину, а дружину і синочка обожнював і огортав своєю турботою з особливим трепетом. Як справжній взірцевий сім’янин, Роман Сергійович жив і працював на благо найрідніших. Займався бджільництвом, перетворивши улюблену справу в професійний промисел. Знав усі тонкощі та секрети видобутку меду, як досвідчений пасічник. Власними руками майстрував вулики, докладав максимум зусиль, щоб життя рідних і близьких було солодким. Роман був відповідальним, роботящий майстер на всі руки. Деякий час працював на СТО, мав знання і хист до автосправи. Зареєструвався як фізична особа-підприємець і започаткував власну справу у сфері вантажних перевезень. Був ерудованим і багатогранним, ще з юності полюбляв мисливство. Це чоловіче хобі в мирному цивільному житті стало в пригоді на війні, коли через оптичний снайперський приціл влучав точно в ціль і нищив російських окупантів.
Як тільки дізнався про повномасштабне віроломне вторгнення північного сусіда, відразу без жодних вагань прийняв для себе справжнє чоловіче рішення – захищати сім’ю і Батьківщину. Прибув у перший відділ Лубенського РТЦК та СП і в той же день, 24.02.2022, був призваний по мобілізації та вирушив на фронтовий рубіж. Користувався авторитетом і повагою у командування та бойових побратимів. Проходив навчання з вогневої підготовки за стандартами НАТО в Англії, де вражав іноземних інструкторів силою волі та мотивацією, характерною для справжніх українців – нащадків славного козацького роду.
«Наша доля – тільки воля!». Під таким гаслом у складі новоствореної механізованої бригади Роман Сергійович боровся із лютою путінською армадою на найгарячіших напрямках Донецької, Луганської та Харківської лінії фронту. За правду і волю віддав своє життя у розквіті сил люблячий син, чоловік, батько, брат і надійний товариш, один із кращих синів України. Розділяємо біль гіркої втрати та висловлюємо щирі співчуття: рідним батькам – Сергію Івановичу Кратенку та Ірині Володимирівні Осташко, дружині Олені Олексіївні Кратенко та синочку Дмитрику, названим батькам – Марії Ярославівні Кратенко та Роману Миколайовичу Осташку, рідним братам – Віталію Сергійовичу Кратенку та Олегу Сергійовичу Кратенку, усім близьким, друзям, односельцям та бойовим побратимам.
Він віддав ціле життя за кожного з нас і повернувся на щиті, тож наш священний обов’язок – глибоко поважати та шанувати його бойовий подвиг, увічнити в пам’яті світлий образ справжнього мужнього Воїна. Новітньому Герою України тепер навічно 35…
Снайпер Роман Сергійович Кратенко загинув 22 вересня 2023 року поблизу населеного пункту Вишневе, що у Борівській селищній громаді Ізюмського району Харківської області. Про це повідомили у Хорольській міській раді.
Солдат, стрілець 3-го відділення снайперів, взводу снайперів 44-ої окремої механізованої бригади військової частини А4723 загинув у бою. Під час вогневого ураження отримав осколкові поранення, які виявилися несумісними з життям.
У складі новоствореної механізованої бригади Роман Сергійович боровся з окупантами на найгарячіших напрямках Донецької, Луганської та Харківської лінії фронту. За правду і волю віддав своє життя у розквіті сил люблячий син, чоловік, батько, брат і надійний товариш, один із кращих синів України.
