12 липня 2023 року на території Покровського району Донецької області у жорсткому бою загинув Костирський Олексій Миколайович.
Воїн народився 6 квітня 1993 року у Глобиному. Тут промайнуло дитинство, згодом — навчання у Глобинській ЗОШ № 5. Потім було навчання на механіка у Хорольському агропромисловому коледжі, у Полтавській сільськогосподарській академії — за спеціальністю інженера-механіка.
Ще навчаючись, Олексій працював в агрофірмі «імені Мічуріна» на посаді обліковця пально-мастильних матеріалів. Пізніше — у Департаменті патрульної поліції міста Кременчук, мав звання старшого лейтенанта. З 2020-го року по 2021 рік працював машиністом дорожньо-транспортних машин у Кременчуцькому підрядному спеціалізованому шляховому ремонтно-будівельному управлінні Кременчуцької міської ради.
Олексій Миколайович захоплювався комп’ютерними технологіями, впродовж двох років навчався в комп’ютерній академії, по закінченні якої отримав диплом та професійно створював IT-програми та ігри.
З майбутньою дружиною Вікторією Олексій познайомився у березні 2014 року, а за рік вони побралися. У листопаді 2015 року у подружжя народилася Софійка, яку тато любив понад усе на світі.
У березні 2022 року Олексій Костирський став до лав ЗСУ. За мужність та самовідданість під час служби був нагороджений Нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ генерала Залужного «Золотий Хрест», нагрудним знаком Полтавської обласної ради «За вірність народу України» І ступеня.
