Горбунов Станіслав Леонідович народився 18 квітня 1976 року в місті Хоролі. Загальну середню освіту отримав у Хорольській гімназії, а згодом здобував середню спеціальну освіту в Хорольському агропромисловому коледжі. Трудову діяльність розпочав у сфері АПК, охороняючи земельні угіддя сільськогосподарського підприємства «Відродження». Довгий час працював у майстерні по ремонту взуття, добре освоївши ремесло чоботарства.
До війни мав абсолютно мирну професію – любив ремонтувати техніку і був справжнім майстром автослюсарної справи. Довгий час працював у приватній СТО, добре зарекомендував себе і був знатним майстром на всі руки. Ремонтував переважно важковагову техніку. Останні роки життя працював на посаді завгоспа у приватного підприємця, власника готельно-ресторанного комплексу «Хорол-1».
Станіслав Леонідович у перші місяці повномасштабної війни був призваний по мобілізації першим відділом Лубенського районного ТЦК та СП. 02 травня 2022 року солдат призваний на військову службу осіб рядового складу й приступив до виконання військових обов’язків за посадою номера обслуги 1 мінометного відділення 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї 22 окремого батальйону спеціального призначення у складі окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького – спеціальної військової частини у складі Сухопутних військ ЗСУ. Пізніше переведений командуванням у розпорядження 59 окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка.
Станіслав Леонідович гідно пройшов довгий шлях Воїна, мужньо тримаючи оборону й даючи відсіч противнику на лініях бойового зіткнення першого ешелону оборони. У складі військового з’єднання мотопіхотних військ, у строю відважних піхотинців, тримав Харківську лінію оборони на кордоні з Бєлгородською областю поблизу н.п. Куп’янськ. Далі пройшов 1,5-місячний курс військової підготовки за стандартами НАТО під керівництвом інструкторів у Великій Британії. Повернувся в Україну і продовжив навчання у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки на Львівщині, більш відомому як «Яворівський військовий полігон». Брав участь у бойових діях за Бахмут та інші українські населені пункти, а останній свій бій прийняв за н.п. Красногорівку Покровського району Донецької області.
