19.7 C
Khorol,UA
27. 05. 2018

Хорольський агропромисловий коледж – найбільший структурний підрозділ Полтавської державної аграрної академії.

Заснований у 1930 році як технікум механізації сільського господарства. До 1930 року –  реальне училище, згодом – професійна технічна школа, а потім – індустріальний технікум.

Навчальний  заклад  пройшов довгий продуктивний і цілеспрямований шлях становлення та розвитку. Відкривалися нові відділення, нові спеціальності.

Перший випуск – 50 спеціалістів техніків-механіків відбувся у 1931 році.

У 1936 році було відкрито друге відділення – сільське будівництво, яке проіснувало до 1960 року, коли було випущено останні 64 випускники відділення.

З 1930 по 1941 рік було проведено 10 випусків техніків-механіків і 3 випуски техніків-будівельників, що становило відповідно 750 та 240 фахівців.

Контингент студентів виріс у 1941 році до 500 осіб. Крім цього, у навчальному закладі було три трактори, один автомобіль, один комбайн «Комунар», одна молотарка МК-1100, майстерня та 61 га орної землі.

Виробниче навчання студенти проходили в МТС (машинно-тракторних станціях), де виконували, за браком спеціалістів, обов’язки бригадирів тракторних бригад, дільничих механіків.

Технікум двічі був учасником Всесоюзної  сільськогосподарської виставки (у майбутньому ВДНГ). Кращі викладачі були відзначені медалями за участь у республіканських виставках.

Із початком війни навчальний процес було призупинено, більшість викладачів, працівників і студентів пішли на фронт. За проявлену в боях мужність та героїзм  були нагороджені орденами і медалями. Після закінчення війни повернулися до навчального закладу працювати, продовжувати навчання.

Два з них стали Героями Радянського Союзу:

  • Володимир Микитович Бєлоус (1916-1980) – один з перших випускників технікуму, після війни жив і працював в Одесі на судноремонтному заводі;
  • Микола Панасович Леуцький (1913-1945) – працівник-токар навчальних майстерень, у війну був розвідником, загинув в останні дні війни на території Німеччини.

У 1944 році навчальний процес було відновлено в одноповерховому, на той час, приміщенні гуртожитку; інші будівлі, в тому числі і навчальний корпус, були зруйновані фашистськими загарбниками під час відступу у 1943 році.

Після звільнення Хорольщини почалася інтенсивна відбудова навчального закладу, на яку держава виділила 1 мільйон карбованців і вже в 1944 році було відновлено 60% зруйнованих будівель.

Перший післявоєнний набір склав лише 90 учнів.  Заняття проходили у дві зміни. У 1946 році було повністю відбудовано і обладнано майже всі об’єкти технікуму, включаючи всі цехи майстерень, машинне відділення, жіночий гуртожиток.

У 1947-1948 роках відбудовано двоповерхове приміщення навчального корпусу – сьогодні це корпус №2. Було введено в дію два гуртожитки.

У 1954-1960 роках підготовка техніків-механіків проводилася у середній школі №1. База технікуму забезпечувала практичну підготовку фахівців.

З 1957 року відкрито заочне відділення зі спеціальності «Механізація сільського господарства».

У 1958 році 70 студентів та працівників технікуму працювали на освоєнні цілинних земель у Кустанайській області.

У 1965 році було відкрито спеціальність «Механізація та електрифікація тваринництва». Перший випуск відбувся у 1969 році, останній – у 1992 році, коли було випущено дві групи техніків-електромеханіків.

У 1967 році спеціальність «Електрифікація  і автоматизація сільського господарства» з кваліфікацією технік-електрик.

З 1989 року відкрито нову спеціальність «Організація та технологія ведення фермерського господарства», у 1999 році – «Організація   виробництва», з 2000 року відкрито підготовку за технічною спеціальністю «Обслуговування устаткування і систем газопостачання», у  2003 році – «Економіка підприємства».

Упродовж свого існування навчальний заклад пройшов кілька періодів реорганізації.

Заснований як технікум механізації сільського господарства у 1930 році, у 1985 році – це радгосп-технікум, з приєднанням до навчальної бази сусіднього колгоспу «Зоря комунізму»  з загальною площею земель понад 6000 га., орної землі – 3,8 тис. га.

У 1991 році радгосп-технікум  реорганізовано у Хорольський агропромисловий коледж,  започатковано ефективну ступеневу систему підготовки фахівців, за якою здібні студенти мали можливість продовжувати навчання у споріднених ВНЗ III-IV рівнів акредитації за скороченими термінами.

У 1999 році відбувся поділ бази коледжу на навчальну і виробничу. Радгосп-технікум був реорганізований в Хорольський державний агропромисловий коледж, а на базі виробничої частини було створено ВАТ «Відродження».

У 2004 році коледж пройшов чергову реорганізацію і став структурним підрозділом Полтавської державної аграрної академії. Відтоді і має назву – Хорольський агропромисловий коледж Полтавської Державної академії.

До кожного етапу свого розвитку навчальний заклад йшов разом з талановитим, працездатним педагогічним колективом, сумлінними працівниками, старанними студентами, успішними директорами.

Першим організатором і директором був Дмитро Іванович Костюк – випускник Петербурзького технологічного інституту, згодом – професор і завідуючий кафедрою Харківського авіаційного інституту.

У 1931-1935 роках технікум очолював Іван Петрович Майборода.

З червня 1935 року і до початку війни  1941 року технікум очолював Дряпак Іван Олександрович. Повернувшись з війни, він знову очолив навчальний заклад і працював директором з 1945 по 1965 роки.

У 1966-1972 роках директором працював Іван Семенович Святчик.

З квітня 1972 навчальний заклад очолив Шаригін  Віктор Олександрович, який працював на цій посаді до 1999 року. 27 років його директорства стали найуспішнішим періодом у житті коледжу. Розпочалося широке будівництво. Побудовано сучасний чотирьохповерховий корпус, три гуртожитки, їдальня, котельня, 2 ангари, тепличне господарство, реконструйовано стадіон, будівництво якого розпочате ще в 1939 році.

Визначними досягненнями цього періоду також стала розбудова виробничої бази радгоспу-технікуму, впровадження сучасних інтенсивних технологій вирощування зернових культур, астраханської технології вирощування овочевих культур, впровадження передових методів організації праці, зокрема, цехова система організації виробництва, бригадний і сімейний підряд, нові госпрозрахункові стосунки, створення виробничих об’єднань і кооперативів, чекова система контролю витрат.

Сумлінна праця колективу належним чином була оцінена державою.

У 1985 році радгосп-технікум нагороджений Червоним Прапором Міністерства сільського господарства.

У 1986 році відзначений Почесною Грамотою Ради Міністрів СРСР.

За підсумками 1985-1986 навчального року за успішне виконання завдань дванадцятої п’ятирічки колектив нагороджено Перехідним Червоним Прапором Держагропрому України та Українського республіканського комітету профспілки працівників агропромислового комплексу.

У 1989 році радгосп-технікум знову нагороджено Перехідним Червоним Прапором Держагропрому України та Українського республіканського комітету профспілок. Ці почесні нагороди назавжди залишилися у навчальному закладі і, як священні реліквії, зберігаються у Музеї історії коледжу.

У 1990 році радгоспу-технікуму за високі досягнення у соціалістичному змаганні Міністерством сільського господарства було присуджено як нагороду третю грошову премію.

У цьому ж таки 1990 році на честь 60-річчя навчального закладу колективу було вручено Перехідний Червоний Прапор Міністерства сільського господарства УРСР, який також залишився у навчальному закладі і зберігається у Музеї історії коледжу.

З 1996 року на базі коледжу діє перший і єдиний в Україні центр перепідготовки фахівців для роботи на сільськогосподарській техніці фірми  «Джон-Дір».  Було  перепідготовлено  три  тисячі  операторів  комбайнів,  1500 операторів тракторів, 300 інженерів з обслуговування зарубіжної техніки.

У 1994-1996 роках коледж брав участь у німецько-українському проекті  підтримки аграрних навчальних закладів України по розвитку фермерства та розвитку аграрної освіти. Були започатковані спільні заходи – Дні поля на базі коледжу, навчальна база поповнилася новою зарубіжною технікою.

З 1999 року на базі коледжу діє один з найпотужніших в Україні регіональний центр практичної підготовки, де пройшли перепідготовку понад 6,6 тисяч студентів та працівників навчальних закладів східного і центрального регіонів України: з них 342 викладачі та майстри виробничого навчання, 1650 фахівців сільського господарства.

Значний вклад у розвиток навчально-виховного процесу  вніс Гончар Юрій Максимович,  який працював на посаді заступника  директора з навчальної роботи з 1969 по 1994 рік.

З 1994 року його напрацювання продовжував заступник директора з навчальної роботи Діхтярь Леонід Петрович.  На посаді заступника директора з виховної роботи  працювала Ревека Людмила Семенівна.

З квітня 1999 року по 10 серпня 2017 року коледж очолював Гузик Ростислав Тарасович.

Коледж має численні подяки і нагороди Міністерства освіти і науки, Міністерства аграрної політики, відзнаки іноземних фірм та компаній.

У 2002 році на п’ятій Міжнародній виставці «Сучасна освіта в Україні» серед 135 аграрних навчальних закладів коледж нагороджений Срібною медаллю у номінації «Інноваційні технології навчання».

У 2007 році на ХХ ювілейній  Міжнародній  виставці  «Сучасна  освіта в Україні» коледж удостоєний Почесного звання «Лідер сучасної освіти».

У 2007 році коледж нагороджений Бронзовою медаллю  у  номінації  «Модернізація вищої освіти в контексті вимог Болонської конвенції».

У 2007 році на четвертій  виставка-презентація «Освіта України»  коледж удостоєний звання Лауреата  конкурсу  в номінації «Інноваційні  технології навчання».

У 2007-2008 роках коледж нагороджений Почесними дипломами за участь в організації та проведенні Всеукраїнського молодіжного конкурсу «Новітній інтелект України».

У 2008 році на XX  ювілейній  Міжнародній   виставці   «Агро-2008» коледж нагороджений   Бронзовою медаллю у номінації «За високі показники в галузі аграрної науки».

У 2008 році на Міжнародній виставці «Сучасна освіта в Україні» коледж удостоєний Золотої медалі у номінації «Інтеграція  науки і освіти – необхідна умова підвищення якості підготовки фахівців у ВНЗ».

У 2008 році на п’ятій  виставці-презентації «Освіта України»   коледж удостоєний звання лауреата конкурсу у номінації «Інтеграція освіти України у Європейське співтовариство».

У 2009 році на ХХІ Міжнародній виставці «Агро-2009» у номінації «Освіта» коледж нагороджений Золотою медаллю.

2009 року коледж занесений до книги «Флагмани освіти і науки України» з відзнакою «Кришталева сова» за вагомий внесок у розвиток іміджу освіти і науки України.

У 2009 році у виставці «Інноватика в освіті України» коледжу присвоєно звання Лауреата у номінації «Інноватика у вищій освіті».

2010 рік  – ХХІІ Міжнародна виставка «Агро -2010». Золота медаль за вагомий внесок у розвиток аграрної освіти.

2011 рік (2-4 березня) – ІІ Міжнародна виставка «Сучасні навчальні заклади – 2011». Золота медаль.

2011 рік (11-14 червня) – ХХІІІ Міжнародна виставка «Сучасні заклади     освіти  – 2011». Золота медаль за досягнення в галузі аграрної освіти.

2012 рік (2-4 березня) – ІІ Міжнародна виставка «Сучасні навчальні заклади – 2012». Золота медаль.

2014 рік (18-21 березня) –  Міжнародна виставка «Сучасні навчальні заклади – 2014». Золота медаль.

2016 рік – Сьома Міжнародна виставка «Сучасні заклади освіти – 2016». Золота медаль.

Історія коледжу  – це сумлінна праця його людей, самовіддане ставлення до обраної професії, виховання студентської молоді, підготовка висококваліфікованих, інтелектуальних фахівців, конкурентноздатних на сучасному ринку праці.