Наші студенти, як і уся сучасна молодь, постійно перебувають у інформаційному просторі, у вирі соціальних та політичних подій. Інформація, яка потрапляє у поле зору молодої людини, накладає відповідний відбиток на психіку, яка, в свою чергу, стимулює юнака чи дівчину до прояву схожої моделі поведінки. Статистика говорить, що саме в молодому віці збільшується кількість негативних проявів та зростає ймовірність невмотивованих вчинків. Молода людина часто вважає свою точку зору найправильнішою, висловлює готовність боротися, протестувати, сперечатися і відстоювати свою думку будь-якими способами.
Ми – старше покоління, не раз були свідками того, що саме молодь бере найактивнішу участь у масових заходах: мітингах, акціях, заворушеннях. Сучасні підлітки досить критичні у стосунках з дорослими, піддають сумніву їх поради, заперечують «застарілу» систему норм і традицій. Потреба участі у неконтрольованих ситуаціях пов’язана з сильним бажанням бути вільним і самостійним.
Особливість молодої людини полягає і в тому, що вона шукає своє місце в суспільному житті, у неї формуються життєві цінності, вона діє на основі свого суб’єктивного бачення речей і подій.
Тому, шановні педагоги та батьки! Ми повинні спільно, у тісній співпраці виховувати наших дітей, плекати у них любов до Батьківщини, до людей, до природи.
Ми повинні допомогти кожному юнаку чи дівчині знайти свою стежку у житті, не загубитись у такому непростому просторі сучасності.
Як же діяти педагогам та батькам у складних ситуаціях, коли треба захистити дитину від складних реалій життя?
Насамперед, покластись на МУДРІСТЬ. Вона націлить на позитивне світосприйняття, розуміння законів природи і суспільства, виваженість у словах і вчинках, толерантність, уміння зрозуміти іншого, об’єктивність в оцінках, далекоглядність.
Педагоги і батьки: виконують місію носіїв життєвого досвіду і оптимізму, гарантів безпеки і благополуччя дитини;
- попри сумні і незбагненні події сьогодення та інші колізії життя, створюють у навчальному закладі та вдома таку атмосферу, яка б надихала дитину на активну і плідну працю та змістовний відпочинок;
- учать студентів розглядати кожне явище в природі та суспільстві з різних боків і точок зору;
- учать засуджувати не людину, а недобрий вчинок, роблячи це без агресії;
- формують дружні взаємини між студентами групи, згуртовують їх у спільних справах, не протиставляють одне одному, вчать радіти успіхам товариша;
- запобігають виникненню конфліктів, вчасно помічаючи їх назрівання;
- якими б емоціями не переповнювалась душа, як би не кипіла вона болем, зневірою – не проявляють при дітях бурхливих реакцій на ту чи іншу подію, думку, точку зору;
- педагоги дотримуються нейтралітету, не нав’язують своїх особистих політичних та інших поглядів, і в жодному разі не протиставляють їх поглядам студентів;
- обмежують та пом’якшують негативну інформацію, що доходить до студентів. Але й не уникають розмови. Пояснюють спокійно, врівноважено, без агресивних ноток і тяжкого смутку (якщо події трагічні);
- якщо студент прилучений до якоїсь духовної традиції, вірить у любов і справедливість Творця, то педагоги не заперечують йому обирати ці духовні цінності та плекати в собі лише добрі почуття.
У періоди соціальних протистоянь (демонстрацій, мітингів, масових зібрань, протестів) педагог проявляє особливу пильність. Приділяє більше уваги індивідуальним бесідам, дає кожному студенту виговоритись, вислуховує враження від побаченого (почутого), ПОЯСНЮЄ, що всі ЛЮДИ різні, і кожен може висловлювати свою думку. Це нормально. Демонструє об’єктивність, засуджуючи прояви агресії чи насильства з будь-якої сторони, незалежно від власних політичних симпатій або антипатій.
Педагоги і батьки завжди повинні тримати руку на пульсі дитини, аби вчасно надати мудру пораду та допомогти дитині розібратись у складних реаліях нашого життя!
