День вишиванки. Це великий день,
Бо люди згадують сім’ю, родину.
Як шила мати і вела пісень,
Сорочку гарну вишивала сину.
Лягав собі узор на полотні,
А мати шила і думки вплітала.
Так долю вишивала день при дні,
Щоб добра доля сина не минала.
А як же вишивала рушники
І дарувала дітям на дорогу…
Щоб діти подолали всі шляхи
Й верталися до рідного порогу.
В тих вишиванках думи і пісні,
Про щастя мрії, туга за синами,
Тривога вічна, гарні дні ясні,
До Бога звернення – молитва мами.
(Надія Красоткіна)
У Хорольському агропромисловому коледжі Полтавської державної аграрної академії свято бережуть і примножують народні традиції. День вишиванки – красиве і світле свято, яке переплетене почуттям любові, добра, надії, віри у щасливе прийдешнє. Кольори вишиванки передають смуток і радість минулого українського народу, мамине благословіння дітей на щасливе життя. Тож збережімо цю святу національну реліквію, як мамину колискову, як бабусину казку, як саме життя…
