Психологічна готовність до ЗНО

Шановні студенти! Напевне, кожен з Вас погодиться з думкою, що немає жодної людини, яка б не хвилювалась, коли здає іспит, проходить тест, пише контрольну роботу, бере участь у зовнішньому незалежному оцінюванні.  Будь – яке випробування породжує неспокій, а точніше –  сіє на серці тривогу.  Це дійсно так, і це досить природно, бо будь-який іспит у житті   є надзвичайно  відповідальним і  слугує  пропуском на вищий рівень самоствердження, самореалізації у соціумі.

Так склалися обставини,  що у цьому  навчальному році наші другокурсники  вперше братимуть участь у ЗНО. Здавалося б, що всі вступні іспити уже подолані, немає чого хвилюватись, але час іде і диктує нам нові правила.

Незалежне оцінювання якості навчальних досягнень висуває перед нашими студентами завдання –  отримати максимально високий результат. Це потребує відповідної і системної підготовки.

Дехто з хлопців та дівчат задають запитання: «Скільки кроків до випробування»?

Стартує кожен з різної дистанції. Хтось за рік, хтось з нового року, а комусь і місяця вистачає на експрес-підготовку до ЗНО. У кожного свій шлях. Для того, щоб студент впевнено почував себе під час проходження тестування, йому потрібна спеціальна психологічна підготовка.

Будь-який іспит для учасника тестування  завжди є, певною мірою, стресовою ситуацією.

Причиною стресу є стресор – стимул, який може запустити в дію реакцію боротьби або втечі. Всі ми добре знаємо просту істину: «Все, що нас не вбиває – робить нас сильнішими!». Тому продуктивних стресів боятись не слід. Адже вони включають і запускають в дію  всі необхідні інтелектуальні резерви, вони розкривають  нерозкриті таланти, вони спонукають думати людину  по-новому.

 Особливість психологічного стресу полягає в тому, що цей вид стресу може розвиватися під впливом не лише реальних, але й імовірнісних подій, які ще не відбулися, але можуть відбутися в майбутньому, викликаючи тривогу і страх у людини. Даному стресу притаманні явища самовпливу та самонавіюванню (так, зокрема, сам  студент психологічно переконує себе: «Я не здам; я нічого не знаю; тести для мене заважкі; я не наберу найменшої кількості балів». Цим самим наносить собі шкоду.  На розвиток психологічного стресу впливає безліч особистісних факторів, найважливішими з яких є:

  • емоційна нестабільніть особистості;
  • ступінь контролю особистості;
  • досвід подолання подібних стресових ситуацій в минулому;
  • особливості мислення, що впливають на сприйняття стресової ситуації;
  • готовність людини звернутися за психологічною підтримкою.

У кожної людини існує оптимальний рівень «здорового» хвилювання, яке допомагає впоратися з поставленим завданням, відповідально поставитися до справи і успішно завершити її.

Повна відсутність хвилювання іноді може свідчити про емоційне вигоряння, про завищену самооцінку, про низький рівень відповідальності. У той же час занадто високий рівень хвилювання може привести, як до окремих недоврахувань у роботі, так і до «тунельного» сприйняття, що заважає об’єктивній оцінці ситуації, до повного провалу.

Найбільшою проблемою в ситуації тестування, звичайно, є наше хвилювання. Гормон, який виділяється, коли людина відчуває страх, тривогу, впливає на продуктивність функціонування пам’яті та мисленнєвих процесів. Надмірна кількість гормону страху в організмі, може бути причиною того, що деякі студенти на іспитах цілковито забувають вивчений матеріал. Саме тому важливим у підготовці до ЗНО буде створення власного життєвого проекту, наприклад: «Я обов’язково здам ЗНО на високий бал, тому, що…»

  • мрію дальше навчатись у ХАПК ПДАА, найкращому коледжі України;
  • мрію стати хорошим фахівцем;
  • мрію отримати диплом спеціаліста улюбленої професії;
  • мрію порадувати батьків і хочу, щоб вони пишались мною і ін.

Шановні студенти!

Знайте! Успіх за тим, хто працює.  У досягненні успіху важливі знання, здібності, хист, але найголовніше – це наполегливість.

Як психологічно підготувати себе до ЗНО?

  1. Оціни, що найбільше тебе лякає в процедурі ЗНО.
  2. Склади список тих труднощів, з якими, на твою думку, доведеться зіткнутися. Це допоможе розібратися в проблемах і в їх усвідомленні тобою.
  3. Згадай, чи була у тебе на попередніх етапах схожа складність? Чи вдавалося тобі впоратися з нею і як? Що саме допомогло впоратися? Подумай, що б ти зробив по-іншому. Що саме з цього позитивного досвіду тобі допомогло б і цього разу.
  4. Подумай, хто міг би допомогти тобі в ситуації підготовки до ЗНО та звернися до цієї людини.
  5. Проявляй ініціативу в спілкуванні з приводу майбутньої події.
  6. І головне – інтенсивно працюй на курсах підготовки до ЗНО у нашому коледжі, весь обсяг матеріалу, необхідного для тестування, подається нашими викладачами, а твоє завдання – його щодня опрацьовувати.

А ще, під час іспиту – зосередьтеся!

Після виконання поперед­ньої частини тестування (заповнення блан­ків), коли ви з’ясували всі незрозумілі для себе моменти, спробуйте за­бути про людей довкола. Для вас мають існувати лише текст завдань і годинник, що регламентує час.

Кваптеся без пос­піху! Жорсткі рамки часу не мають вплива­ти на якість ваших відповідей. Перед тим, як вписати відповідь, перечитайте запитання двічі і переконайтеся, що ви правильно зро­зуміли його суть.

Почніть із легких завдань!

Почніть від­повідати на ті запитання, в яких ви не сум­ніваєтеся, не зупиняйтеся на тих, які можуть викликати довгі роздуми. Тоді ви заспокої­теся, думки стануть яснішими і чіткішими, увійдете до робочого ритму. Ви ніби звіль­нитеся від нервозності, і вся ваша енер­гія потім спрямується на складніші запи­тання.

Пропускайте!

Треба навчитися пропус­кати складні або незрозумілі завдання. Пам’ятайте: у тексті завжди знайдуться такі запитання, з якими ви неодмінно впораєте­ся. Просто безглуздо недобрати балів лише тому, що ви не дійшли до «своїх» завдань, через те, що багато часу витратили на ті, які виявились склад­нішими.

Читайте завдання до кінця!

 Не прагніть зрозуміти умови завдання «за першими сло­вами» і добудувати кінцівку у власній уяві. Це певний спосіб припуститися прикрих помилок у найлегших запитаннях.

Думайте лише про поточне завдання!

Коли ви бачите нове завдання, забудьте про все, що було в попередньому. Зазвичай, за­вдання в тестах не пов’язані одне з одним, тому знання, які ви застосували в одному, як правило, не допомагають, а лише зава­жають концентруватися і правильно вирі­шити нове завдання. Ця порада дає й інший безцінний психологічний ефект — забудьте про невдачу в минулому завданні (якщо воно виявилося заважким). Думайте лише про те, що кожне нове завдання — це шанс набрати бали.

Виключайте! Багато завдань можна швид­ше вирішити, якщо не шукати одразу пра­вильний варіант відповіді, а послідовно виключати ті, які явно не підходять. Метод виключення дозволяє сконцентрувати увагу на одному-двох варіантах, а не на всіх п’яти-семи (що набагато важче).

Заплануйте два етапи! Розрахуйте час так, щоб за дві третини всього відведеного часу пройтися по всіх легких завданнях («перший етап»). Тоді ви встигнете набрати максимум балів за легкі для вас завдання, а потім спокійно повернетеся і подумаєте над складнішими,  які спочатку довелося пропустити («другий етап»).

Перевірте! Залиште час для перевірки своєї роботи, принаймні, аби встигнути пе­реглянути і помітити явні помилки.

Вгадуйте! Якщо ви не впевнені у виб­орі відповіді, але інтуїтивно можете віддати перевагу якійсь, то інтуїції слід довіряти! При цьому вибирайте такий варіант, який, на ваш погляд, більш імовірний.

Не засмучуйтеся! Прагніть виконати всі завдання, але пам’ятайте, що на практиці це нереально. Враховуйте, що тестові завдання розраховані на максимальний рівень складності, і кількість вирішених вами завдань може виявитися цілком достатньою для гарної оцінки.

Шановні студенти! Залишилось до ЗНО  не так багато часу! Працюйте! Будьте впевнені в собі!  Старайтесь  і  у Вас усе вийде!